Головна Країни Громадська участь

Громадська участь

Право громадян на участь в управлінні державними справами», у тому числі, на місцевому рівні, чітко визначено в Європейській хартії місцевого самоврядування,  а в Додатковому протоколі до неї зазначено, що «право участі у справах місцевого органу влади означає право вживати рішучих заходів для визначення або впливу на здійснення повноважень та обов’язків місцевого органу влади».  Коли місцеві органи влади консультуються з громадянами та залучають їх до розроблення та оцінювання державних послуг, вони відкривають шлях до покращення результатів своєї політики, а також до підвищення взаємної довіри між громадянами та органами влади.

Громадська участь передбачає взаємодію з широким колом місцевих зацікавлених сторін, як-от громадські активісти, журналісти, представники наукових кіл, представники бізнесу, місцеві громади та активні громадяни. Важливо, щоб така участь мала ексклюзивний характер та враховувала погляди широкої громадськості, зацікавлених сторін з експертного середовища та представницьких груп, включаючи вразливих та відчужених осіб. Окрім того, залучення зацікавлених сторін повинно передбачати роботу з тими з них, на чиє життя та інтереси вплине реалізація рішень, що розглядаються. Щоб виявити такі зацікавлені сторони, громадські консультації слід проводити до того, як будуть взяті зобов’язання щодо вжиття заходів або до подання проєкту відповідного рішення. Під час відкритого процесу консультацій зацікавленим сторонам спочатку пропонується обговорити та визначити проблеми, виклики та можливості, а потім мають розглядатися різні сценарії політики. Це все відбувається до вироблення будь-яких рішень.

Механізми громадської участі можна об’єднати в такі категорії, які відображають різні рівні залучення:

  • інформування громадськості про місцеві пріоритети, державні програми та плани;
  • проведення консультацій з питань державної політики з громадськістю та/або окремими групами людей, забезпечення для них можливості поділитися досвідом чи знаннями;
  • співпраця з громадськістю та/або окремими групами людей для вироблення рішень з розв’язання місцевих проблем (включно з процесами спільної творчості, як-от формулювання зобов’язань у межах Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»);
  • залучення місцевих громад до процесів ухвалення рішень через дорадчі процеси, голосування (наприклад, громадський бюджет та референдуми) та інші інструменти ухвалення рішень.

Відповідно до Додаткового протоколу, «законодавство повинно передбачати засоби, що  сприяють здійсненню» права громадян на участь. Щоб вищенаведені форми участі стали справжнім залученням, а не формальними заходами про людське око, мають існувати законодавство, нормативні акти та інструктивні матеріали, а також сильна політична воля на підтримку процесу консультацій з формування нової політики та законодавства.

Інклюзивне формування політики повинно водночас бути ефективним, а громадськість має бути добре поінформована про свої права, можливості та способи участі в ухваленні рішень на місцевому рівні. Процеси формування політики мають бути чітко й завчасно артикульовані, щоб громадяни та групи зацікавлених сторін могли підготувати матеріали та підготуватися до виступів. Для забезпечення змістовного наповнення громадської участі повинні бути публічно визначені часові межі цього процесу із чітким зазначенням заходів, до яких громадяни будуть залучені. Місцеві органи влади повинні забезпечити зворотний зв’язок з особами, які вносять пропозиції або рекомендації щодо політики. Місцеві органи влади мають гарантувати, що погляди та позиції зацікавлених сторін буде в належний спосіб відображено та враховано під час ухвалення політики, а зворотний зв’язок міститиме чітко сформульовані причини рішень про ухвалення чи відкидання пропозицій. Такий інклюзивний підхід гарантує, що політика буде актуальною та заснованою на фактичних даних, враховуватиме міжсекторальні потреби та відповідатиме вимогам громадськості.
Кадровий склад місцевих органів влади повинен включати посадових осіб, навчених проводити громадські консультації та забезпечувати оперативний і всебічний зворотний зв’язок із громадянами.

Такі інклюзивні підходи забезпечують ухвалення місцевими органами влади рішень, які є кращими й доцільнішими, відображають суспільні інтереси та є добре зрозумілими для всіх громадян. Одночасно місцеві громади можуть спільно розвивати стійку здатність до артикулювання проблем, вироблення рішень та контролю їх належної реалізації, результатом чого стане підвищення довіри громадськості до надання послуг на місцевому рівні.

Національний контекст

На законодавчому рівні в Україні громадянам надаються різні права, можливості та механізми, що дозволяють їм брати участь у процесах прийняття рішень. Згідно зі змінами до закону «Про звернення громадян», громадяни можуть подавати свої скарги та пропозиції в електронному вигляді, а більшість місцевих органів влади мають спеціальні онлайн-платформи та веб-сайти, які дозволяють надсилати звернення, петиції та проводити громадські консультації. Прийняття таких змін значно збільшило кількість поданих петицій та використання різних механізмів подання петицій громадянами.  В Україні створено кілька платформ і порталів, кожен для різних рівнів влади.

Створене у 2019 році Міністерство цифрової трансформації визначає одним із своїх основних завдань розробку електронних інструментів для підтримки відкритої політики. Окрім освітніх програм та тренінгів для громадян у сфері діджиталізації та електронного урядування, Міністерство запровадило відкриту платформу для розробки політики для покращення взаємодії між органами місцевого самоврядування та громадянами.

Проте, попри різноманітність механізмів, громадяни ставляться до громадської участі та творення відкритої політики з певним сумнівом та недовірою.  Однією з цілей місцевої влади в Україні має стати підвищення обізнаності місцевих громад та навчання громадян, як можна розвивати та залучатися до процесу взаємодії та роботи з державними органами. У рамках Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затвердженої Кабінетом Міністрів України, Міністерство фінансів оприлюднило «Настанови щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі на місцевому рівні»,  залучаючи громадян в управління державними коштами та підвищуючи рівень довіри та відкритості.

Творення відкритої політики

Творення відкритої політики – це широкий термін, що описує розробку політичних стратегій, що є прозорими та колективними. Він описує спосіб творення політики та прийняття рішень на основі останніх аналітичних інструментів, циклічних за природою. Не існує єдиного способу творення відкритої політики, різні політичні рішення вимагатимуть різних підходів.

Міжнародні стандарти

Підходи до відкритого формування політики дають змогу органам влади отримувати обґрунтованішу та осмисленішу політику. Це досягається через підходи, що передбачають співпрацю і спираються на різні погляди та досвід. Щоб політика більшою мірою ґрунтувалася на фактах і даних, застосовуються різні цифрові інструменти та аналітичні методи. Моделі залучення можуть охоплювати представницьку групу громадян, краудсорсинг політичних ідей або використання колективного розуму для залучення знань та досвіду різних представників громадськості.

Використання відкритих даних і залучення громадян дає змогу ухвалювати більш обґрунтовані, інклюзивні рішення та застосовувати більше інновацій як у процесі формування політики, так і в подальших рішеннях щодо політики. Щоб максимально збільшити можливі переваги відкритого формування політики, місцеві органи влади могли б створити групу з питань відкритого формування політики, яка б публікувала дані, що використовують для обґрунтування та формування політичних рішень, і навчала державних посадових осіб роботи з даними для обґрунтованого формування політики.

Хоча не існує конкретних стандартів творення відкритої політики, наведений перелік корисний на початковому етапі:

Побутовий контекст

Творення відкритої політики стало в Україні звичайною практикою після Революції 2014 року. Як органи місцевого самоврядування, так і органи державної влади створюють громадські ради для залучення громадян до процесу прийняття рішень.

У травні 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило потужний інструмент електронного урядування та відкритих політик «СВОЇ», який призначений для вдосконалення взаємодії між органами місцевого самоврядування та громадянами (https://toolkit.in.ua/). За допомогою платформи «СВОЇ» органи місцевого самоврядування можуть легко створити власний веб-сайт, запустити чат-бота у Viber та Telegram для спілкування з громадянами, запустити власну систему електронних петицій, забезпечити ефективну систему бюджету участі та електронних консультацій, а також використовувати геосистему «Відкрите місто». У проєкті вже взяла участь 41 українська громада. Серед найбільших міст, які використовують цей інструмент – Одеса, Луцьк, Вінниця, Кам’янське, Тернопіль, Хмельницький та Сєвєродонецьк.

Законодавство

Положення про творення відкритої політики містять декілька законів, наприклад, Закон №2862-VI «Про соціальний діалог в Україні»,  Закон №1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  та Постанова Кабінету Міністрів України №996 «Про забезпечення громадської участі у формуванні та реалізації державної політики».  Крім того, зараз на стадії розробки перебуває законопроєкт «Про публічні консультації».

Згадана Постанова №996 регулює загальні процедури публічних консультацій, аналізу політик та залучення зацікавлених сторін у дорадчих органах. Постанова не обов’язкова для органів місцевого самоврядування, що означає, що вони можуть на власний розсуд вирішувати питання транспонування її положень у свої нормативно-правові акти.

Постанова №996 визначає типові положення про громадські ради – тимчасові дорадчі органи, створені в органах державної влади та органах місцевого самоврядування для сприяння участі громадян у творенні політики. У травні 2019 року Кабінет міністрів України змінив Постанову №996, оновивши спосіб і принципи формування громадських рад. Завдяки цим змінам з’явилась можливість обирати склад громадської ради шляхом інтернет-голосування. Ця зміна є корисним інструментом для збільшення прозорості відповідного процесу.

Настанови

У рамках проєкту «Прозорі міста» ГО TI Ukraine надає 100 найбільшим містам України рекомендації на основі індивідуальної оцінки кожного міста.  Рекомендації з питань творення відкритої політики заохочують міські ради надавати громадянам можливість брати участь у процесі консультацій та засіданнях їхніх комітетів, а також публікувати проєкти рішень за 20 робочих днів до обговорення, а повні порядки денні засідань – за десять днів до пленарного засідання.

«Довідник громадського активіста», розроблений експертами проєкту USAID «Громадяни в дії» спільно з фахівцями Інституту політичної освіти, містить рекомендації та огляд механізмів залучення громадян до творення відкритої політики. Наприклад, він містить типові положення для місцевої демократії, які дозволяють впроваджувати кращі практики місцевої демократії відповідно до європейських стандартів належного управління.

Передові практики

Неурядова організація «Молодіжна платформа» розпочала проєкт щодо створення ефективної моделі участі молоді на місцевому рівні (http://youthcouncil.com.ua/). Організація надає рекомендації щодо створення дорадчих молодіжних рад в органах місцевого самоврядування. Спочатку організація заснувала 5 молодіжних рад у громадах Волинської області,  і зараз багато міст України беруть участь у цій ініціативі. Цей проект є чудовим прикладом залучення молоді до формування політики на місцевому рівні.

У м. Львові різні питання місцевого значення, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування, можуть бути предметом громадських слухань. Організація таких громадських слухань визначається Положенням про порядок проведення громадських слухань у м. Львові, яке є додатком до Статуту територіальної громади м. Львова. Секретаріат Львівської міської ради спільно з ініціатором визначає дату проведення громадських слухань, а відповідне оголошення публікується на офіційному сайті Львівської міської ради протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви.

Бюджет участі

Одна з краудсорсингових форм участі громадян, бюджетування за участі громадськості, заохочує громадян та громадські групи пропонувати нові ініціативи або поліпшення державних послуг, які повинні фінансуватися органами місцевої влади. Різні моделі передбачають голосування громадян, часто онлайн, за різними проєктами. Це дає можливість членам громади безпосередньо впливати на те, як потрібно витрачати державні гроші. Така практика створює можливості для залучення, навчання та розширення прав і можливостей громадян. Вона також здатна сприяти прозорості, що так само може допомогти зменшити неефективність та знизити рівень корупції.

Міжнародні стандарти

Щоб забезпечити інклюзивність бюджетування за участі громадськості та охоплення різних груп населення, зокрема групи меншин та знедолених громадян, необхідно організовувати інформаційні заходи як у режимі онлайн, так і особисто, а також надавати підтримку громадянам, різним громадським групам і зацікавленим сторонам у тому, як підготувати пропозицію для розгляду. Впровадження гендерно чутливого бюджетування за участі громадськості здатне збільшити охоплення та доступність та може бути заплановано в тісній співпраці з місцевими громадськими групами з акцентом на інклюзивність.

Незважаючи на те, що конкретних стандартів для впровадження бюджету участі не існує, наведений перелік може бути корисним на початковому етапі:

Побутовий контекст

Чернігів, Черкаси та Полтава уперше в Україні запровадили бюджети участі 2015 року. Наразі більшість об'єднаних громад впроваджують цей процес демократичного обговорення та прийняття рішень. Бюджет участі передбачає, що місцеві ради виділяють певну суму місцевого бюджету громадянам. Для цього міста можуть використовувати власні веб-сайти або спеціальні електронні платформи, що дозволяють громадянам створювати та голосувати за проєкти, що фінансуються з місцевого бюджету, наприклад «Громадський проєкт» або «E-Dem. Громадський бюджет».

Серед інших способів залучення громадян у бюджетування, що доповнюють бюджет участі, – відкриті пленарні засідання з питань бюджетування, письмові пропозиції громадян та запити з розвитку та використання місцевого бюджету, громадський моніторинг та оцінювання ефективності бюджетних витрат.

Законодавство

На національному рівні не було прийнято жодних законодавчих актів щодо бюджету участі. Закон №280/97-VR «Про місцеве самоврядування»  дає змогу громадянам подавати власні ініціативи до місцевої ради (стаття 9 Закону України №280/97-ВР). Частиною 20 статті 26 передбачено, що на пленарному засіданні міської, селищної чи сільської ради рада може надати органам самоорганізації населення конкретні повноваження із самоврядування і передати кошти для реалізації запропонованої ними ініціативи. На практиці кожне місто, селище, село, де запроваджується бюджет участі, створює відповідне місцеве регулювання для подальшої реалізації проєктів.

Наприклад, у своєму Положенні про громадський бюджет місто Тернопіль описує конкретні процедури подання та розгляду проєктів, подальшого голосування за проєкти та визначення переможців, а також подальшої реалізації цих проєктів. Щоб отримати фінансування за рахунок громадського бюджету, проєкти повинні бути спрямовані на покращення інфраструктури громади (наприклад, вулиць, парків, доріг, спортивних або дитячих майданчиків, установ: шкіл, поліклінік, дитячих садків тощо). Подання проєктів, а також голосування за них може здійснюватися онлайн або в паперовій формі. Результат проєкту повинен бути загальнодоступним, а всі жителі громади повинні мати вільний доступ до нього.

Настанови

В ході реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, затвердженої Кабінетом Міністрів України, Міністерство фінансів видало «Методичні рекомендації щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі на місцевому рівні».Ці настанови містять рекомендації для органів місцевого самоврядування з розробки місцевих нормативно-правових актів щодо бюджету участі.

Посібник «Упровадження та вдосконалення Громадського бюджету: практичні рекомендації», розроблений в рамках діяльності проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів», надає покрокові плани дій, за допомогою яких громади можуть самостійно успішно впроваджувати бюджет участі. Посібник містить рекомендації щодо семи етапів бюджету участі:

  1. Підготовчий етап;
  2. Інформаційно-освітня кампанія;
  3. Обговорення, підготовка та подання проєктів;
  4. Перевірка проєктів;
  5. Вибір проєктів;
  6. Реалізація проєктів;
  7. Оцінка та вдосконалення.

Безумовно, ефективне формування бюджету участі неможливе без активних громадян, які мають достатньо знань для підготовки та подання проєктів. Для підвищення обізнаності місцевих громад деякі міста проводять спеціальні освітні та навчальні програми. Так, в Одесі створені корисні Методичні рекомендації з організації та проведення навчання жителів громади щодо подання проєктів у межах інструменту «Громадський бюджет».

Передові практики

Енергодарська міська рада впроваджує бюджет участі з 2018 року. У 2020 році міська рада затвердила 10 млн. грн. на громадські ініціативи та проєкти, що робить це найбільш визначним прикладом в українському контексті з точки зору витрат грошей на одного жителя (в Енергодарі 54 000 жителів) .

Інший приклад – об'єднана громада Вінниці, яка є першою українською громадою, що у 2019 році прийняла Шкільний бюджет участі. Було виділено 1 млн. грн. на реалізацію 11 переможних шкільних проєктів, спрямованих на посилення активної участі дітей і підлітків (від 10 до 18 років) у житті громади. Так само Полтавська обласна рада реалізувала програму шкільної безпеки на регіональному рівні з метою запровадження бюджету участі на рівні шкіл. У підготовці та подачі проєктів взяли участь понад 100 шкіл, а 34 проєкти було відібрано для реалізації у 2021 році .

Волонтерський проєкт Лідерів Команд Громадського Бюджету у Києві за підтримки міської ради «Школа громадського бюджету» навчає киян успішно брати участь у формуванні громадського бюджету. Вони заснували курси громадського бюджету і вже допомогли 500 студентам дізнатись більше про нюанси бюджету участі.  Ця ініціатива є прикладом особливої місцевої громади, яка постійно шукає нові шляхи покращення міського середовища.

В рамках місцевої ініціативи Ради Європи «Посилення демократії та довіри на місцевому рівні в Україні» жителі Дунаївців, маленького містечка в Хмельницькій області, серед інших досягнень, таких як імплементація Кодексу етики та впровадження інструментів відкритого врядування, у 2018 році почали використовувати бюджет участі. Громада об’єднує досвід людей похилого віку та молоді для роботи над місцевим бюджетом і завдяки цьому запроваджує зміни у житті громади та створює інклюзивне середовище. Завдяки економії та обґрунтованого розподілу бюджету, за рахунок заощаджених коштів, громада придбала сучасне реабілітаційне обладнання та реалізувала кілька проєктів для вразливих частин населення.

Такі приклади бюджету участі дають змогу місцевій владі краще ідентифікувати потреби та проблеми, найважливіші для громадян, та братися за їх вирішення, дозволяючи громадянам висловлювати свої занепокоєння і пропонувати можливі рішення у форматі проєктних пропозицій. Крім того, громадяни стають дедалі більш залученими у процес розпорядження публічними коштами, що розвиває почуття власності та відповідальності. Зрештою, діалог між громадянами та місцевою владою в ході запровадження бюджету участі сприяє довірі та залученню громадян.

Публічні консультації

Публічні консультації - це формальний, часто юридично обов'язковий процес, що дозволяє громадянам та іншим зацікавленим сторонам висловити свою думку на ключових етапах політичного процесу. Це може бути як онлайн, так і офлайн формат, або поєднання обох. Їхня головна мета - підвищення ефективності, прозорості та залучення громадськості до прийняття важливих рішень. Своєчасно і ефективно проведені публічні консультації підвищать якість прийняття рішень, рівень дотримання правил, скоротять витрати на виконання і сприятимуть більшій довірі громадськості до прийняття рішень.

Міжнародні стандарти

Різні форми консультацій варіюються від інформування та консультування громадян до краудсорсингу ідей для політики, дорадчих дебатів і зборів, де громадяни можуть розробляти потенційні рішення щодо політики для подальшого ухвалення обґрунтованих рішень, і співпраці, де соціальні підприємства, організації громадянського суспільства чи групи експертів беруть участь у розробці або наданні послуг.

Для підвищення інклюзивності та ефективності громадських консультацій у кожному місцевому органі влади має бути створено підрозділ, який відповідає за координацію керівних принципів і процедур проведення громадських консультацій, а також за забезпечення їх відповідності чинному законодавству. Такий підрозділ також може навчати посадових осіб різних департаментів проводити громадські консультації.

Незважаючи на те, що конкретних стандартів для впровадження публічних консультацій не існує, наведений перелік може бути корисним на початковому етапі:

Побутовий контекст

Практика публічних консультацій значно еволюціонувала в рамках Планів дій із впровадження ініціативи «Партнерство Відкритий уряд» в Україні. Відповідно до рекомендацій Моніторингової місії Європейського парламенту в Україні була створена онлайн-платформа для публічних консультацій парламенту (itd.rada.gov.ua) України, яка була належним чином включена в національне законодавство. Уряд України запустив тематичну веб-платформу для спілкування з громадянським суспільством та публічних консультацій (www.kmu.gov.ua/gromadskosti). Серед інших функцій, ця веб-платформа містить орієнтовні графіки публічних консультацій, організованих органами виконавчої влади. На місцевому рівні Київрада регулярно використовує публічні консультації для залучення громадян до процесу прийняття рішень.

Також такі електронні платформи для публічних консультацій як «Електронна демократія. Консультації з громадськістю» (https://consult.e-dem.ua/) та система опитувань громадської думки «Ваша думка» (https://vdmk.org/), які можна використовувати під час публічних консультацій та слухань в режимі офлайн, збільшують роль відкритої політики, надаючи різноманітні інструменти для взаємодії між громадянами та державними органами влади.

Законодавство

Правова база публічних консультацій розвивається. Фактично наразі розробляється проєкт Закону «Про публічні консультації», який покликаний забезпечити юридично обов'язкову процедуру проведення публічних консультацій. Окрім цього, у законодавчих актах у різних галузях може бути передбачений обов’язок державних органів у деяких конкретних випадках організовувати публічні слухання.

Загальні процедури проведення публічних консультацій викладені у двох Постановах Кабінету Міністрів України: №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».  Постанова №996 регулює загальні процедури консультацій з громадськістю. Однак постанова не є обов’язковою для органів місцевого самоврядування, тобто вони можуть обирати, чи слід дотримуватись такого регулювання на місцевому рівні.

Згідно з Постановою публічні консультації оголошуються і проводяться підрозділи органами виконавчої влади, відповідальними за розробку актів. Вони можуть проводитися у формі громадських обговорень, електронних консультацій та вивчення громадської думки, як зазначено в пункті 11 Постанови № 996.

У певних сферах органи державної влади зобов’язані організовувати публічні консультації та враховувати пропозиції громадян, наприклад, під час оцінки регуляторного впливу у сфері економічної діяльності  при розгляді питань містобудування  та екології.  Повний перелік таких сфер визначений у пункті 12 Постанови №996.

Що стосується місцевого рівня, Закон України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»  дозволяє громадянам влаштовувати громадські слухання, де вони можуть обговорювати актуальні питання та подавати свої пропозиції до органів державної влади (стаття 13).

Настанови

На основі проведеного Радою Європи аналізу участі громадськості у прийнятті рішень, місцевим органам державної влади рекомендується регулярно проводити публічні консультації у формі онлайн-консультацій, експертних робочих груп та громадських слухань, щоб дати громадянам, організаціям громадянського суспільства та іншим зацікавленим сторонам відчуття причетності до прийняття рішень.  Державні органи повинні забезпечити, щоб учасники публічних консультацій мали щонайменше 30 днів для подання своїх зауважень на кожному етапі процесу розгляду. В результаті публічні консультації також посилюють оцінку впливу та покращують якість і стійкість прийнятих рішень і законів.

Державними органами та провідними неурядовими організаціями були розроблені два онлайн-курси, які пояснюють, як ефективно організовувати громадські консультації. Один з них розміщений на платформі «Дія» і містить корисні вказівки щодо онлайн-консультацій з громадськістю. Інший опублікований постачальником відкритих курсів «EdEra» і більше зосереджений на офлайн-форматі. EdEra також представила довідник «Публічні консультації: крок за кроком», який містить не лише загальні пояснення з цього приводу, але також практичні поради, шаблони, інструменти, контрольні списки та додаткові інтернет-ресурси.

Експерти Проєкту USAID «Громадяни в дії» спільно з Інститутом політичної освіти розробили Типові положення для місцевого самоврядування, які запроваджують в містах кращі практики місцевої демократії, що відповідають європейським стандартам хорошого врядування, включаючи Типове положення про консультації з громадськістю.

Передові практики

Проєкт «Створення Офісу підтримки громадських ініціатив в м. Славутич»  є ще одним прикладом належної практики розвитку механізмів громадських консультацій між органами місцевого самоврядування та громадянами з метою виконання етичних норм та заохочення участі громадян. Офіс підтримки громадських ініціатив – це відкритий майданчик для проведення планових та позапланових зустрічей місцевих органів влади (державних службовців, депутатів міських рад тощо) та громадянського суспільства (неурядових організацій, місцевих активістів тощо). Офіс сприяє формуванню інноваційних ідей для покращення життя громади і прийняттю конструктивних рішень щодо реалізації етичних стандартів. Крім того, це відкриває додаткові можливості для розширення громадської участі та підвищення публічної підзвітності.

Маріупольська міська рада затвердила Положення про громадські слухання.  Положення регулює процес ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, включаючи реєстрацію їх результатів, наступним чином:

  • Громадські слухання можуть проводитися з питань, які стосуються як усіх громадян, так і окремих груп, які проживають у різних частинах міста;
  • Залежно від питання, для ініціювання громадських слухань потрібно в цілому 50 або 75 підписів, або колективний запит від щонайменше трьох громадських організацій, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків або органів самоорганізації населення;
  • Підготовка громадських слухань здійснюється у співпраці з їхніми ініціаторами;
  • Два представники ініціатора (ініціаторів) виступають як Секретар і Головуючий;
  • Рішення, прийняте за результатами громадських слухань, затверджується простою більшістю голосів і обговорюється на пленарному засіданні міської ради або її виконавчого комітету з обов'язковою участю ініціаторів громадських слухань.
     
Публічні петиції

Публічні петиції дають змогу громадянам піднімати питання, що стосуються державних органів влади. Кількість зібраних підписів може вказувати на рівень підтримки питань, що розглядаються. Їхня мета – або ознайомити з проблемою, або вимагати здійснення конкретних заходів. Петиції часто зумовлені діяльністю громадянського суспільства, але вони дедалі частіше подаються через офіційні, часто онлайн-платформи, через які петиції з певною кількістю підписів отримають офіційну відповідь.

Міжнародні стандарти

Важливо, щоб офіційну відповідь було надано негайно і щоб були представлені чіткі та добре аргументовані причини рішень, прийнятих або не прийнятих у відповідь на петицію громадян.

Щоб петиції громадян стали інструментом, який знайде відгук у широкої громадськості, органи місцевої влади та організації громадянського суспільства повинні підвищити обізнаність про природу петицій, процедури збору підписів та подання петицій у своїх муніципалітетах. Треба також внести ясність щодо питання про статус електронних підписів, аби забезпечити повну прозорість умов, які має задовольняти петиція громадян для отримання офіційної відповіді.

Зазначені нижче міжнародні конвенції та стандарти стосуються петицій громадян:

Побутовий контекст

Публічні петиції становлять частину права громадян на звернення до органів влади, що передбачено Статтею 40 Конституції України. Починаючи з липня 2015 року, є можливість подання електронних петицій, що значно посприяло використанню публічних петицій громадянами. З 2018 року електронні петиції стали найпоширенішим інструментом електронної демократії в українських містах.

Одним із найбільших проєктів щодо впровадження місцевих петицій онлайн є проєкт «Взаємодія». Це онлайн-платформа, що дозволяє громадянам вільно взаємодіяти з органами місцевого самоврядування та брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні. На цій платформі члени громад можуть створювати та подавати електронні петиції до органів місцевого самоврядування територіальних громад. Органи місцевого самоврядування зобов’язані публічно відповісти на петицію, якщо вона назбирає необхідну кількість підписів. Петиція може стосуватись різних тем, таких як благоустрій та будівництво, екологія, економіка та фінанси, житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я, правоохоронна діяльність, промисловість та підприємництво, сім’я, молодь, діти, соціальний захист, охорона праці, транспорт та дороги.

Портал е-демократії E-DEM (petition.e-dem.ua) – ще одна єдина система місцевих петицій. Мета системи – допомогти органам місцевого самоврядування, надавши їм вже готовий та уніфікований онлайн-інструмент та пакет проєктів місцевих нормативних актів для забезпечення дотримання норм закону № 577-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції».  Більше 200 місцевих органів влади вже використовують цю платформу.

Крім того, публічні петиції, що потребують уваги Президента України, також можна подати в режимі онлайн через спеціальний Портал електронних петицій Президента України (petition.president.gov.ua). Цей ресурс також дозволяє відстежувати статус усіх петицій, направлених Президенту України.

Законодавство

Положення про публічні петиції є частиною законодавства, що регулює звернення громадян. Закон №393 «Про звернення громадян»  визначає та регулює процедуру публічних петицій. Електронна петиція вважається спеціальною формою колективного звернення громадян (стаття 23–1). Закон гарантує громадянам право подавати петиції до Президента України, Верховної ради України, Кабінету міністрів України, а також до органів місцевого самоврядування через офіційні веб-сайти або веб-сайт організації збору підписів на підтримку електронних петицій. Це означає, що всі перелічені органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати громадянам інструменти для участі в публічних петиціях. Доступ до систем електронних петицій має бути безоплатним і захищеним від автоматизованого заповнення форм.

Електронна петиція, адресована Президентові України, Верховній Раді України та Кабінету міністрів України, буде розглянута лише в тому випадку, якщо протягом трьох місяців її підтримають не менше 25 тисячами підписів.

Вимоги щодо кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та кінцевий термін збору підписів мають бути визначені в статуті конкретної територіальної громади. Як правило, кількість потрібних підписів у петиціях, адресованих владі органам місцевого самоврядування, залежить від розміру громади. Кількість варіюється від 50 підписів для менше 1000 жителів до 1000 підписів для понад одного мільйона жителів. Якщо у петиції зібрано необхідну кількість підписів, місцева рада повинна зібратись на пленарну сесію для розгляду петицій.

Порядок розгляду електронних петицій, адресованих Президентові України, додатково регулюється Указом Президента України № 523/2015.

Настанови

Асоціація сприяння самоорганізації населення України надає місцевій владі такі рекомендації:

  • Внесення необхідних змін до статутів громад для надання громадянам можливості подання електронних петицій та визначення необхідної кількості підписів;
  • Запровадження спеціально створеної системи публічних петицій або використання державної платформи для електронних петицій (petition.e-dem.ua);
  • Перегляд формул петицій та забезпечення розумної кількості необхідних підписів, особливо якщо поточний поріг надто високий для заохочення громадян до участі;
  • Забезпечення дотримання всіх строків та вимог щодо розгляду петицій;
  • Оприлюднення не лише відповідей, але й усього процесу розгляду петицій;
  • Проведення навчальних курсів для надання спеціальним підрозділам та посадовим особам, відповідальним за розгляд петицій, можливості визначення та попередження оприлюднення забороненого контенту (наприклад, питання, що порушують конституційні права, пропаганда війни, підбурювання до насильства тощо);
  • Надання практичних рекомендацій громадянам щодо механізмів і процедур петицій.
Передові практики

Київська міська рада розробила дієвий механізм для успішного запровадження та імплементації електронних петицій. Місто Київ має власну платформу для подання електронних петицій.  Якщо публічна петиція успішна, мер Києва призначає особу, відповідальну за її виконання. Разом із автором петиції вони готують дорожню карту виконання петиції та надають щомісячні звіти про хід процесу. На веб-сайті для електронних петицій Київської міської ради публікується вся хронологія процесу виконання петиції (зокрема інформація про осіб, відповідальних за конкретні завдання, прийняті рішення тощо). Така прозора комунікація переконує громадян не дискредитувати процес публічних петицій, створює довіру та посилює громадську участь у місцевих справах.